дно жизни

lowlife (дно жизни, жалкое существование)

liter. (кого-л.) spingere in imo (qd)

1. дно; почва, грунт под водой водоёма (реки, озера, моря и т. п.)

2. дно; нижняя часть углубления, выемки

3. дно, днище; нижняя стенка или низ сосуда, ящика, рудна и т. п

4. подошва, ступня, нижняя поверхность стопы; подошва, нижняя часть обуви

5. небольшая оставшаяся часть чего-л., ненужная или малопригодная к употреблению

6. перен. небо, небосвод

7. перен. дно, низ, низшие слои общества, непривилегированные классы общества

8. в поз. опр. относящийся ко дну, к низу сосуда, ящика и т. п.; донный; находящийся на дне, в низу

– йыдал пундаште кошташ, йыдал пундаште лияш

– чон пундаште, шӱм пундаште

living death (жалкое существование)

wretched existence (жалкое существование, прозябание)

lowlife (дно жизни, жалкое существование)

1) нар. poveramente, da povero, in povertà

2) сказ. безл. (о нехватке, убогой жизни) poco, mancante, povero, scarso

* * *

gener. magramente, a stecchetto, corto, poveramente, scarsamente

закон (-ну), право. -ны гражданские - закони цивільні, право цивільне. -ны уголовные - закони карні (кримінальні), право карне (кримінальне). Свод -нов гражданских - повна збірка (статут, кодекс) законів цивільних (права цивільного). -ны исключительные - надзвичайні закони, надзвичайне право. Вне -на - по-за законом. Согласно -ну - згідно з законом, з правом. Нарушение -на - порушування, порушення, ламання, зламання закону, права. Издавать, издать, обнародовать -кон - закон видавати, видати, оголошувати, оголосити, декретувати, задекретувати. -ны божеские и человеческие - закони божі (бозькі) і людські. -кон жизни - життьовий закон, закон життя. [Це закон життьовий, і його ніщо не зсуне (Грінч.)]. -кон природы, естественный -кон - закон природи, натуральний закон. -кон божий - закон божий. Буква -на - буква закону, йота закону.

* * *

1) ( удалиться) andare via, andarsene

2) ( о средстве транспорта) partire

3) ( быть отправленным) essere spedito [mandato]

4) (оставить, покинуть) abbandonare, lasciare

5) ( уволиться) licenziarsi, dimettersi

6) ( уклониться) eludere, evitare, sottrarsi

7) ( перейти) passare

••

8) (пройти, миновать) passare, andarsene

••

9) (потребоваться, израсходоваться) impiegarsi, volerci, occorrere

10) ( погрузиться) affondare, andare giù

11) ( целиком отдаться) dedicarsi, darsi

••

12) ( перелиться через край) traboccare

13) ( о часах) essere avanti

* * *

1) andarsene; partire vi (e); guadagnare la porta

2) (убежать, спастись; освободиться) sfuggire vi (e) (a qc, qd), fuggire vi (e), scampare vi (e); scansare vt, evitare vt, schivare vt

3) перен. (бросить, оставить) abbandonare vt, lasciare vt, ritirarsi

4) (пройти, миновать; исчезнуть) scorrere vi (e), passare vi (e), fuggire vi (e) ( быстро); s(com)parire vi (e); svanire vi (e), svaporare vi (e)

5) на + В ( израсходоваться) essere / speso / consumato / sprecato (di forze, danaro, ecc)

6) ( о часах) andare avanti, correre vi (e)

7) в + В ( погрузиться) affondare vi (e)

8) в + В перен. (увлечься чем-л.) darsi a, applicarsi, abbandonarsi (a)

••

* * *

gener. filarsela (в спешке), allontanarsi, levarsi, andarsene, andar via, andare in pace, levare l'incomodo, levarsi davanti, pigliar cappello, pigliare la porta, pigliare le carabattole, prender l'uscio, prendere la porta, voltare la schiena a (qd)

1) ( отправиться) китү, чыгып китү

2) разг. ( уволиться) чыгу, китү, ташлау

3) (спастись, избежать) качу, качып котылу

4) перен. үтү, узу, үтеп китү, вакыт үтү

5) ( на что), разг. китү, кереп китү, тотылу, тотылып бетү

6) ( во что) керү, батып керү

7) перен. ( во что) чуму, [тулысынча] бирелү, күмелү, бату

8) ( вытечь) ташу, ташып чыгу, ташып түгелү

9) ( о часах) алга китү

- далеко уйти

1) запертя. В -ре - в заперті. [Княгиня в заперті сидить (Шевч.)];

2) засув; см. Затворка;

3) (в запруде) застав (-ву), заставка, опуст (-ту);

4) самітна келія пустельницька; відлюддя;

5) лингв. - притул (-лу).

* * *

1) техн. замо́к, -мка́; диал. замо́к

2) ( засов) за́сув; диал. за́сов; ( задвижка) за́сувка, диал. за́совка; ( крючок) за́щіпка

3) ( в плотине) за́ставка; диал. о́пуст, -у

4) две́рі, -ре́й ( дверь); ( ворота) бра́ма, воро́та

1) ( место заключения) запертя́, в'язни́ця

2) ( место жизни затворника) церк. відлю́ддя

1) прич. ожи́влений, віджи́влений; ожи́влений, піджи́влений; пожва́влений, ожи́влений; ожи́влений, відно́влений

2) (в знач. прил.: исполненный жизни) жва́вий; ( живой) живи́й; ( бодрый) бадьо́рий; ( напряжённый) напру́жений; ( возбуждённый) збу́джений

оживить

1) (воскрешать) оживляти, оживити, відживляти, відживити, (о многих) пооживляти, повідживляти кого;

2) (сообщать бодрость) підживляти, підживити, ожвавлювати, ожвавити, розбуркувати, розбуркати кого, живити кого, що. Это несколько -вило его - це трохи відживило, підживило його. -вить себя едою, водою и пр.- підживити себе їжею, закропити, проквасити душу. Оживляющий - живлющий, живущий. -щее средство - живлюще надіб'я. Оживлённый - оживлений, відживлений; ожвавлений, жвавий, живий. -ный разговор - жвава розмова.

* * *

несов.; сов. - ожив`ить

1) ( возвращать к жизни) оживля́ти и ожи́влювати, оживи́ти и пооживля́ти, відживля́ти, відживи́ти и повідживля́ти; диал. опоживля́ти, опоживи́ти

2) (придавать живости, бодрости) оживля́ти, оживи́ти, підживля́ти, підживи́ти

3) (работу, торговлю, движение) пожва́влювати, пожва́вити, оживля́ти, оживи́ти

4) ( ткани химической чисткой) спец. оживля́ти, оживи́ти, відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти

оживиться оживати, ожити, відживати, віджити, жвавіти, пожвавіти, ожвавитися. Глаза -вились - очі заграли.

* * *

несов.; сов. - ожив`иться

1) ( возвращаться к жизни) оживля́тися и ожи́влюватися, оживи́тися, відживля́тися, відживи́тися

2) ( становиться оживлённее) пожва́влюватися, пожва́витися, жваві́шати, пожваві́шати, оживля́тися, оживи́тися; живі́шати, поживі́шати

3) строит. (несов.) оживля́тися, ожи́влюватися, відживля́тися; оживля́тися, підживля́тися; пожва́влюватися, оживля́тися; оживля́тися, відно́влюватися, відновля́тися

переменить переміняти, перемінити, зміняти и змінювати, змінити, (сов.) заміняти що на що, (изменять) відміняти, відмінити що, (о мног.) поперемінювати, позмінювати, повідмінювати и попереміняти, позміняти, повідміняти. [Переміни мені цю шапку на иншу, бо вона мала на мене. Уже земля хоче сніг змінять на пишні квіти (Самійл.). Дарка не знала, як одмінити розмову (Л. Укр.). Віру відмінити. Попереміняла йому усе плаття, нагодувала його, напоїла (Чуб.)]. -нить бельё - взяти (несов. брати) сорочки. [Він що-неділі сорочки бере]. -нить платье - перемінити вбрання, перебратися. -нить квартиру - перемінити квартиру. -нить дно в чём-л. - переднити що. -нить голос - змінити (відмінити) голос. -нить убеждения, мнение - змінити переконання, думку. -нить образ жизни - змінити (лад) життя. Переменённый - перемінений, змінений, відмінений.

* * *

1) (чего) покладання, кладіння. -ние основания постройки - закладини;

2) (предмета по отношению к окружающей местности) становище, позиція. [Становище (позиція) фортеці, збудованої серед гір, було вельми сприятливе за-для оборони]. -ние города - становище (позиція) міста. -ние горизонтальное - стан горизонтальний, позем(н)ий; (вертикальное) стан простовисний. В лежачем -нии - лежма, навлежачки. В стоячем -нии - стовма, навстоячки. Географическое -ние страны, города - географічне становище країни, міста. -ние в пространстве - місце в просторі. -ние тела, головы - постава тіла, голови. [Надати голові природньої постави];

3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), становище, ситуація. [Які причини призвели до такого сумного стану (становища)? В такому стані українські землі переходять під руку дужчого сусіди (Єфр.). Становище було принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). От становище: купити нема за що і продати нема чого. Стан політичний. Стан матеріяльний]. Попасть в неловкое -ние - опинитися в ніяковому (в прикрому) становищі, стані; опинитися ні в сих, ні в тих; не знати, на яку ступити, попастися в клопіт. Поставить кого в неловкое -ние - поставити кого в ніякове становище. Поставить в глупое -ние - зробити дурня з кого, завдавати, завдати дурня кому. Очутиться в затруднительном -нии - опинитися (знайтися) в скрутному стані (становищі), (шутл.) попасти в анацію; загнатися на слизьке; упасти в тісну діру. Поставить кого в затруднительное -ние - призвести (поставити) кого в скрутний стан (становище); (шутл.) загнати кого на слизьке (в тісну діру; в суточки); загнути карлючку кому; завдати халепи кому, діпнути кого. Тяжёлое, стеснённое -ние - тіснота, притуга, скрут(а). [Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу (Куліш). Чи вислухав він наших посланців, що ми йому в притузі посилали? (Грінч.)]. Безвыходное (безысходное) -ние - безпорадне, безвихідне становище (стан, година); тісний кут. В безвыходном -нии кто - в безпорадному стані хто; нема ради кому; кінці в край кому. [Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, - нічого їсти, пішов та й украв]. Поставить себя (кого) в безвыходное -ние - поставити себе (кого) в безпорадне становище; оцирклювати себе; попастися в матню. [Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював (Греб.)]. Он в жалком -нии - його стан жалю гідний (нужденний, злиденний). - ние получилось плохое - становище вийшло негарне. -ние дел, -ние вещей - стан, становище речей. [Більш-менш стає видко становище річей в нашій минулості (Грінч.)]. Дела находятся в плохом -нии - справи в поганому стані; справи стоять погано (зле, кепсько). Спасти -ние дела - врятувати справу. -ние больного - стан здоров'я слабого (хворого, недужого). -ние больного улучшается (ухудшается) - хворому ліпшає (гіршає). Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. - поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно; постать узяти дружню, ворожу и т. п.; стати до кого на стопу прихильну, ворожу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние - дійти до належного, нормального стану (становища); на стану стати. Неестественное -ние - неприродній стан. Всё в том же -нии - все в однаковому стані. Быть в интересном -нии (о беременности) - бути в стані (при надії). Неустойчивое -ние - хиткий стан. Устойчивое -ние - твердий (станівкий) стан. Ложное -ние - фальшиве становище. -ние мирное - мирний стан. -ние военное - військовий стан. -ние осадное - стан облоги. Город находится на военном (осадном) -нии - у місті воєнний стан (стан облоги). В оборонительном -нии - в стані оборони;

4) (социальное, правовое) стан, становище; стать, постать (-ти). [Який наш соціяльний стан? Рівність становища суспільного. Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Вона має перейти до стану жіночого (Г. Барв.). Страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували (Мкр.). В кріпацькій статі усе страхає, усього боїшся (М. Вовч.)]. -ние служебное - становище, стан урядовий. [Людині з вищою освітою, з поважним становищем значного урядовця (Коцюб.). Його стан урядовий дуже високий]. Высокое -ние - високий стан (становшце, уряд). Человек с -нием - людина на стану, на становищі;

5) (тезис) твердження, засада, теза. Основное -ние - ґрунтовна (основна) теза (твердження, засада); підвалина;

6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) - закон, постанова про що, статут чого. -ние об уголовных преступлениях - закон, постанова про карні злочини. -ние об акционерных обществах - закон про акційні товариства. -ние о подоходном налоге - статут прибуткового податку, постанова про прибутковий податок.

* * *

1) ( расположение в пространстве) поло́ження; ( местонахождение) місцеперебува́ння, місцепробува́ння; ( позиция) пози́ція

2) ( состояние) стано́вище, стан, -у, стано́висько

3) ( обстановка общественной жизни) стано́вище, стан

4) (свод правил, законов) поло́ження

5) ( тезис) поло́ження, те́за; ( утверждение) тве́рдження

6) ( действие) покла́дення, поклада́ння

1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];

2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;

3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;

4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.

* * *

1) за́сіб, -собу; ( способ) спо́сіб; диал. ярмі́с, -у

2)

3)

несов.; сов. прожи́ть

1) быть в живых, существовать lében (h)

2) проживать где-л. lében ↑; о жилье: в квартире, в гостинице и др. wóhnen (h) с кем-л. zusámmen mit D D, у кого-л. bei D

3) вести какой-л. образ жизни lében ↑ для / ради кого / чего-л. für A, на что л. → von D

end (конец, окончание, край, цель, часть, завершение)

ending (окончание, конец, флексия)

stop (остановка, останов, прекращение, конец, упор, ограничитель)

finish (отделка, финиш, окончание, конец, законченность, чистота поверхности)

last (конец, колодка, ласт, выдержка, выносливость, что-либо последнее по времени)

tip (чаевые, наконечник, кончик, совет, конец, верхушка)

close (закрытие, конец, завершение, заключение, окончание, каденция)

bottom (дно, нижняя часть, днище, основание, низ, конец)

closing (закрытие, закрывание, заключение, замыкание, конец, запирание)

extremity (конечности, оконечность, конец, крайность, край, чрезмерность)

tail (хвост, конец, хвостовое оперение, задняя часть, зад, очередь)

termination (окончание, конец, исход, истечение срока, предел, результат)

death (смерть, гибель, конец)

tag (бирка, признак, ярлык, этикетка, наконечник, конец)

back end (задняя часть, конец, конец сезона, поздняя осень)

decline (снижение, спад, падение, упадок, уменьшение, конец)

curtains (конец)

curtain (занавес, занавеска, завеса, конец, крышка, вызов актера)

finis (конец, конец жизни)

omega (омега, конец, завершение)

dissolution (растворение, роспуск, распад, расторжение, ликвидация, конец)

sunset (закат, заход солнца, вечерняя заря, конец, последний период)

quietus (смерть, квитанция, конец, расписка в уплате долга, что-либо успокаивающее, что-либо подавляющее)

heelpiece (каблук, набойка, конец, концовка)

consummation (завершение, совершенство, достижение, осуществление, осуществление брачных отношений, конец)

fag-end (негодный остаток, окурок, конец)

tail-end (конец, заключительная часть, хвост)

wind-up (конец, завершение, нервное возбуждение, страх)

latter end (конец, смерть)